Вегови (Семаглутид

Все о товаре
Характеристики
Отзывов
0
Вопросы
0
Доставка и оплата
ХИТ ПРОДАЖ
В наличии
Производитель: NOVO NORDISK, A/S
Отзывы: 0
15 000 грн.
Купить в 1 клик:
Характеристики: (Смотреть все)
Лекарственная форма
Шприц ручка
Международное непатентованное название
Семаглютид
Производитель
Novo nordisk
Страна производитель
Dania
Фармакотерапевтическая группа
Препараты инсулина
Описание

Складдіюча речовина: семаглутид;1 мл розчину містить 1,34 мг семаглутиду – аналога людського глюкагоноподібного пептиду-1 (ГПП-1), виготовленого в Saccharomyces cerevisiae за технологією рекомбінантної ДНК;одна попередньо заповнена шприц-ручка містить 4 мг семаглутиду в 3,0 мл розчину. Кожна доза містить 1 мг семаглутиду у 0,74 мл розчину;допоміжні речовини: натрію гідрофосфат, дигідрат; пропіленгліколь; фенол; кислота хлористоводнева (для корекції pH); натрію гідроксид (для корекції pH); вода для ін’єкцій.Лікарська формаРозчин для ін’єкцій.Основні фізико-хімічні властивості: прозорий та безбарвний або майже безбарвний ізотонічний розчин; рН=7,4.Фармакотерапевтична групаПрепарати, що застосовуються при цукровому діабеті, аналоги глюкагоноподібного пептиду-1 (ГПП-1). Код ATХ A10B J06.Фармакологічні властивостіФармакодинаміка.Механізм діїСемаглутид є аналогом ГПП‑1 з 94 % гомологічністю до ГПП‑1 людини. Семаглутид діє як агоніст рецепторів ГПП‑1, що селективним чином зв’язується та активує рецептори ГПП‑1, які є мішенню для нативного ГПП‑1.ГПП‑1 є фізіологічним гормоном, що багатьма шляхами впливає на регуляцію концентрації глюкози та апетит, а також на серцево-судинну систему. Вплив на концентрацію глюкози та апетит специфічно опосередкований рецепторами ГПП‑1, що розташовуються у підшлунковій залозі та головному мозку.Семаглутид знижує рівень глюкози в крові, діючи глюкозозалежним чином, стимулюючи секрецію інсуліну і пригнічуючи секрецію глюкагону за умови підвищеної концентрації глюкози в крові. Механізм зниження рівня глюкози в крові також супроводжується незначною затримкою випорожнення шлунка протягом ранньої постпрандіальної фази. При гіпоглікемії семаглутид зменшує секрецію інсуліну і не перешкоджає секрецію глюкагону.Застосування семаглутиду призводить до зменшення маси тіла і маси жирової тканини шляхом зменшення споживання калорій, а також зниження апетиту. Крім того, семаглутид знижує потяг до їжі з високим вмістом жирів.Експресія ГПП‑1 рецепторів відбувається також у серці, судинній системі, імунній системі та у нирках.В ході клінічних досліджень семаглутид позитивно впливав на рівні ліпідів у плазмі крові, знижував систолічний артеріальний тиск і зменшував запалення. У випробуваннях на тваринах семаглутид пригнічує розвиток атеросклерозу, запобігаючи прогресуванню аортальних бляшок і зменшуючи запалення у бляшках.Фармакодинамічні ефектиВсі фармакодинамічні випробування проводилися після 12 тижнів лікування (включаючи підвищення дози) у рівноважному стані при застосуванні семаглутиду у дозі 1 мг один раз на тиждень.Рівень глюкози натще і постпрандіальний рівень глюкози.Семаглутид призводить до зменшення концентрації глюкози натще і постпрандіальної концентрації глюкози. У пацієнтів із цукровим діабетом 2-го типу лікування семаглутидом у дозі 1 мг призводило до зменшення концентрації глюкози з точки зору абсолютної зміни від початкового рівня (ммоль/л) та відносного зменшення у порівнянні з плацебо (%) за параметрами концентрації глюкози натще (1,6 ммоль/л; 22 %), концентрації глюкози через 2 години постпрандіальної фази (4,1 ммоль/л; 37 %), середньої добової концентрації глюкози (1,7 ммоль/л; 22 %) та коливання постпрандіальної концентрації глюкози протягом трьох прийомів їжі (0,6–1,1 ммоль/л) у порівнянні з плацебо. Семаглутид знижував рівень глюкози натще після першого застосування.Функція бета-клітин і секреція інсулінуСемаглутид покращує функцію бета-клітин. У порівнянні з плацебо семаглутид покращував першу і другу фазу відповіді інсуліну з трикратним і двократним підвищенням відповідно, а також збільшував максимальну секреторну активність бета-клітин у пацієнтів з цукровим діабетом 2-го типу. Крім того, у порівнянні з плацебо лікування семаглутидом призводило до збільшення концентрації інсуліну натще.Секреція глюкагонуСемаглутид зменшує концентрацію глюкагону натще і постпрандіальну концентрацію глюкагону. У пацієнтів із цукровим діабетом 2-го типу застосування семаглутиду призводило до відносного зниження концентрації глюкагону у порівнянні з плацебо: концентрація глюкагону натще (8–21 %), постпрандіальна відповідь глюкагону (14–15 %) та середня добова концентрація глюкагону (12 %).Глюкозозалежна секреція інсуліну та глюкагонуСемаглутид знижував високу концентрацію глюкози в крові шляхом стимуляції секреції інсуліну і зниження секреції глюкагону, діючи глюкозозалежним чином. Швидкість секреції інсуліну після застосування семаглутиду у пацієнтів з цукровим діабетом 2-го типу можна порівняти з такою у здорових осіб.При індукованій гіпоглікемії семаглутид у порівнянні з плацебо не змінював контррегуляторну реакцію підвищення рівня глюкагону і не посилював зниження концентрації C‑пептиду у пацієнтів з цукровим діабетом 2‑го типу.Випорожнення шлункаСемаглутид спричиняв незначну затримку раннього постпрандіального випорожнення шлунка, тим самим зменшуючи швидкість надходження глюкози у кров протягом постпрандіального періоду.Апетит, споживання калорій та вибір продуктів харчуванняУ порівнянні з плацебо семаглутид призводив до зменшення споживання калорій на 18–35 % під час трьох послідовних довільних прийомів їжі ad libitum. Цьому сприяли індуковане семаглутидом пригнічення апетиту як натще, так і у постпрандіальний період, покращення контролю за вживанням їжі, послаблення потягу до перекусів і відносно менший потяг до їжі з високим вмістом жирів.Ліпіди натще та у постпрандіальний періодУ порівнянні з плацебо семаглутид зменшував концентрації тригліцеридів натще та холестерину ліпопротеїнів дуже низької щільності (ЛПДНЩ) натще на 12 % та 21 % відповідно. Постпрандіальна реакція тригліцеридів та реакція холестерину ЛПДНЩ на їжу з високим вмістом жирів зменшувалися більш ніж на 40 %.Електрофізіологія серця (QTc)Вплив семаглутиду на процес реполяризації в серці перевірявся в ході ретельного дослідження QTc. Семаглутид не подовжував інтервали QTc в дозах, які перевищували супратерапевтичні (до 1,5 мг у рівноважному стані).Клінічна ефективність та безпекаЯк поліпшення глікемічного контролю, так і зниження серцево-судинної захворюваності та смертності є невід’ємною складовою терапії цукрового діабету 2-го типу.Ефективність і безпеку застосування лікарського засобу Оземпік у дозах 0,5 мг та 1 мг один раз на тиждень оцінювали в шести рандомізованих контрольованих клінічних дослідженнях фази 3a за участю 7215 пацієнтів з цукровим діабетом 2-го типу (семаглутид отримували 4107 пацієнтів). Головною метою п’яти клінічних випробувань (SUSTAIN 1–5) була оцінка ефективності глікемічного контролю, а одного випробування (SUSTAIN 6) – серцево-судинних наслідків лікування.Було проведено додаткове клінічне випробування за участю 1201 пацієнта з метою порівняння ефективності та безпеки застосування лікарського засобу Оземпік у дозах 0,5 мг та 1 мг один раз на тиждень із прийомом дулаглутиду у дозах 0,75 мг та 1,5 мг відповідно один раз на тиждень. Випробування фази 3b (SUSTAIN 9) було проведено для дослідження ефективності та безпеки застосування семаглутиду як доповнення до лікування інгібітором НЗКТГ-2.Лікування семаглутидом продемонструвало стійке, статистично більш вагоме і клінічно значуще зниження показників HbA1c та маси тіла протягом періоду до двох років у порівнянні з плацебо та активним контрольованим лікуванням (ситагліптин, інсулін гларгін, екзенатид ER та дулаглутид).Ефективність семаглутиду не залежала від віку, статі, раси, етнічного походження, вихідного ІМТ, вихідної маси тіла (кг), тривалості цукрового діабету і ступеня порушення функції нирок пацієнта.Випробування SUSTAIN 1. МонотерапіяУ подвійно сліпому плацебо-контрольованому клінічному дослідженні тривалістю 30 тижнів 388 пацієнтів з недостатнім контролем захворювання при застосуванні дієти і фізичних вправ були рандомізовані в групи прийому один раз на тиждень лікарського засобу Оземпік 0,5 мг або 1 мг або плацебо.Таблиця 1Дослідження SUSTAIN 1: результати на 30-й тижденьПоказникСемаглутид0,5 мгСемаглутид1 мгПлацебоКількість пацієнтів128130129HbA1c (%) На початку (середнє значення)8,18,18,0Зміна від початку до 30 тижня1,51,60Різниця у порівнянні з плацебо (95 % ДІ)1,4 [-1,7,1,1]a1,5 [-1,8, -1,2]a-Пацієнти (%), що досягли HbA1c < 7 %747225Глюкоза в плазмі натще (ммоль/л) На початку (середнє значення)9,79,99,7Зміна від початку до 30 тижня2,52,30,6Маса тіла (кг) На початку (середнє значення)89,896,989,1Зміна від початку до 30 тижня3,74,51,0Різниця з плацебо (95 % ДІ)2,7 [-3,9,1,6]a3,6 [-4,7, -2,4]a-a p < 0,0001 (двобічний) для переваги.Клінічне випробування SUSTAIN 2. Лікарський засіб Оземпік у порівнянні з ситагліптином, обидва у комбінації з одним-двома пероральними протидіабетичними лікарськими засобами (метформіном та/або тіазолідиндіонами)У подвійно сліпому з активним контролем дослідженні тривалістю 56 тижнів 1231 пацієнта рандомізували в групи прийому або лікарського засобу Оземпік 0,5 мг один раз на тиждень або 1 мг один раз на тиждень, або ситагліптину 100 мг один раз на день; всі у комбінації з метформіном (94 %) та/або тіазолідиндіонами (6 %).Таблиця 2Дослідження SUSTAIN 2: результати на 56-й тижденьПоказникСемаглутид0,5 мгСемаглутид1 мгСитагліптин 100 мгКількість пацієнтів409409407HbA1c (%) На початку (середнє значення)8,08,08,2Зміна від початку до 56-го тижня1,31,60,5Різниця у порівнянні з ситагліптином (95 % ДІ)0,8 [-0,9, -0,6]a1,1 [-1,2,0,9]a-Пацієнти (%), що досягли HbA1c < 7 %697836Глюкоза в плазмі натще (ммоль/л) На початку (середнє значення)9,39,39,6Зміна від початку до 56-го тижня2,12,61,1Маса тіла (кг) На початку (середнє значення)89,989,289,3Зміна від початку до 56-го тижня4,36,11,9Різниця у порівнянні з ситагліптином (95 % ДІ)2,3 [-3,1, -1,6]a4,2 [-4,9,3,5]a-ap < 0,0001 (двобічний) для переваги.Рис. 1. Середня зміна HbA1c (%) та маси тіла (кг) від початку до 56-го тижня.Клінічне дослідження SUSTAIN 7. Оземпік у порівнянні з дулаглутидом, обидва у комбінації з метформіномУчасників клінічного дослідження відкритого типу тривалістю 40 тижнів (1201 пацієнт), які приймали метформін, рандомізували у співвідношенні 1:1:1:1 у групи прийому один раз на тиждень лікарського засобу Оземпік 0,5 мг або дулаглутиду 0,75 мг, або лікарського засобу Оземпік 1 мг, або дулаглутиду 1,5 мг.У випробуванні порівнювали результати застосування 0,5 мг лікарського засобу Оземпік з 0,75 мг дулаглутиду та 1 мг лікарського засобу Оземпік з 1,5 мг дулаглутиду.Порушення з боку шлунково-кишкового тракту були найчастішими побічними реакціями, що виникали в однаковій частці пацієнтів, які отримували Оземпік 0,5 мг (129 пацієнтів [43 %]), Оземпік 1 мг (133 [44 %]) та дулаглутид 1,5 мг (143 [48 %]); у меншої кількості пацієнтів були порушення з боку шлунково-кишкового тракту при застосуванні дулаглутиду 0,75 мг (100 [33 %]).На 40-й тиждень підвищення частоти пульсу при застосуванні лікарського засобу Оземпік (0,5 мг та 1 мг) та дулаглутиду (0,75 мг та 1,5 мг) становило 2,4 і 4,0 та 1,6 і 2,1 ударів на хвилину відповідно.Таблиця 3Дослідження SUSTAIN 7: результати на 40-й тиждень.ПоказникСемаглутид0,5 мгСемаглутид1 мгДулаглутид0,75 мгДулаглутид1,5 мгКількість пацієнтів301300299299HbA1c (%) На початку (середнє значення)8,38,28,28,2Зміна від початку до 40-го тижня1,51,81,11,4Різниця у порівнянні з дулаглутидом (95 % ДІ)0,4b[-0,6, -0,2)a0,4c[-0,6, -0,3]a--Пацієнти (%), що досягли HbA1c < 7 %68795267Глюкоза в плазмі натще (ммоль/л) На початку (середнє значення)9,89,89,79,6Зміна від початку до 40-го тижня2,22,81,92,2Маса тіла (кг) На початку (середнє значення)96,495,595,693,4Зміна від початку до 40-го тижня4,66,52,33,0Різниця у порівнянні з дулаглутидом (95 % ДІ)2,3b [-3,0, -1,5)a3,6c [-4,3, -2,8]a--a p < 0,0001 (двобічний) для переваги.b Оземпік 0,5 мг у порівнянні з дулаглутидом 0,75 мг.c Оземпік 1 мг у порівнянні з дулаглутидом 1,5 мг.Рис. 2. Середня зміна HbA1c (%) та маси тіла (кг) від початку до 40-го тижня.Клінічне дослідження SUSTAIN 3. Оземпік у порівнянні з екзенатидом ER, обидва у комбінації з метформіном або метформіном з сульфонілсечовиноюУ випробуванні відкритого типу тривалістю 56 тижнів 813 пацієнтів, які приймали тільки метформін (49 %), метформін із сульфонілсечовиною (45 %) або інші препарати (6 %), рандомізували в групи прийому лікарського засобу Оземпік 1 мг або екзенатиду ER 2 мг один раз на тиждень.Таблиця 4Дослідження SUSTAIN 3: результати на 56-й тижденьПоказникСемаглутид1 мгЕкзенатид ER2 мгКількість пацієнтів404405HbA1c (%) На початку (середнє значення)8,48,3Зміна від початку до 56-го тижня1,50,9Різниця у порівнянні з екзенатидом (95 % ДІ)0,6 [-0,8, -0,4]a-Пацієнти (%), що досягли HbA1c < 7 %6740Глюкоза в плазмі натще (ммоль/л) На початку (середнє значення)10,610,4Зміна від початку до 56-го тижня2,82,0Маса тіла (кг) На початку (середнє значення)96,295,4Зміна від початку до 56-го тижня5,61,9Різниця у порівнянні з екзенатидом (95 % ДІ)3,8 [-4,6, -3,0]a-a p < 0,0001 (двобічний) для переваги.Клінічне дослідження SUSTAIN 4. Оземпік у порівнянні з інсуліном гларгін, обидва у комбінації з одним-двома пероральними протидіабетичними препаратами (метформіном або метформіном із сульфонілсечовиною)У випробуванні відкритого типу з препаратом порівняння тривалістю 30 тижнів 1089 пацієнтів рандомізували в групи прийому лікарського засобу Оземпік 0,5 мг один раз на тиждень, лікарського засобу Оземпік 1 мг один раз на тиждень або інсуліну гларгін один раз на день з одночасним застосуванням метформіну (48 %) або метформіну із сульфонілсечовиною (51 %).Таблиця 5Дослідження SUSTAIN 4: результати на 30-й тижденьПоказникСемаглутид0,5 мгСемаглутид1 мгІнсулін гларгінКількість пацієнтів362360360HbA1c (%) На початку (середнє значення)8,18,28,1Зміна від початку до 30-го тижня1,21,60,8Різниця у порівнянні з інсуліном гларгін (95 % ДІ)0,4 [-0,5,0,2]a0,8 [-1,0, -0,7]a-Пацієнти (%), що досягли HbA1c < 7 %577338Глюкоза в плазмі натще (ммоль/л) На початку (середнє значення)9,69,99,7Зміна від початку до 30-го тижня2,02,72,1Маса тіла (кг) На початку (середнє значення)93,794,092,6Зміна від початку до 30-го тижня3,55,2+1,2Різниця у порівнянні з інсуліном гларгін (95 % ДІ)4,6 [-5,3,4,0]a6,34 [-7,0,5,7]a-a p < 0,0001 (двобічний) для переваги.Клінічне дослідження SUSTAIN 5. Оземпік у порівнянні з плацебо, обидва у комбінації з базальним інсуліномУ подвійно сліпому плацебо контрольованому дослідженні тривалістю 30 тижнів 397 пацієнтів з недостатнім контролем при лікуванні базальним інсуліном без застосування чи із застосуванням метформіну рандомізували в групи прийому лікарського засобу Оземпік 0,5 мг один раз на тиждень, лікарського засобу Оземпік 1 мг один раз на тиждень або плацебо.Таблиця 6Дослідження SUSTAIN 5: результати на 30-й тижденьПоказникСемаглутид0,5 мгСемаглутид1 мгПлацебоКількість пацієнтів132131133HbA1c (%) На початку (середнє значення)8,48,38,4Зміна від початку до 30-го тижня1,41,80,1Різниця у порівнянні з плацебо (95 % ДІ)1,4 [-1,6, -1,1]a1,8 [-2,0, -1,5]a-Пацієнти (%), що досягли HbA1c < 7 %617911Глюкоза в плазмі натще (ммоль/л) На початку (середнє значення)8,98,58,6Зміна від початку до 30-го тижня1,62,40,5Маса тіла (кг) На початку (середнє значення)92,792,589,9Зміна від початку до 30-го тижня3,76,41,4Різниця у порівнянні з плацебо (95 % ДІ)2,3 [-3,3, -1,3]a5,1 [-6,1, -4,0]a-a p < 0,0001 (двобічний) для переваги.Клінічне дослідження SUSTAIN 9. Оземпік у порівнянні з плацебо, обидва з доповненням до інгібітора НЗКТГ-2 ± метформін або сульфонілсечовинаУ подвійно сліпому плацебо контрольованому дослідженні тривалістю 30 тижнів 302 пацієнтів з недостатнім контролем при лікуванні інгібітором НЗКТГ-2 без застосування чи із застосуванням метформіну або сульфонілсечовини рандомізували в групи прийому семаглутиду 1,0 мг один раз на тиждень або плацебо.Таблиця 7Дослідження SUSTAIN 9: результати на 30-й тижденьПоказникСемаглутид1 мгПлацебоКількість пацієнтів151151HbA1c (%) На початку (середнє значення)8,08,1Зміна від початку до 30-го тижня1,50,1Різниця у порівнянні з плацебо (95 % ДІ)1,4 [-1,6, -1,2]a-Пацієнти (%), що досягли HbA1c < 7 %78.718.7Глюкоза в плазмі натще (ммоль/л) На початку (середнє значення)9,18,9Зміна від початку до 30-го тижня2,20.0Маса тіла (кг) На початку (середнє значення)89,693,8Зміна від початку до 30-го тижня4,70,9Різниця у порівнянні з плацебо (95 % ДІ)3,8 [-4,7, -2,9]a-a p < 0,0001 (двобічний) для переваги, скоригований щодо множинності на основі ієрархічного тестування значення HbA1c та маси тіла.Комбіноване застосування з монотерапією сульфонілсечовиною.У клінічному випробуванні SUSTAIN 6 (див. підрозділ «Серцево-судинні захворювання») 123 пацієнти на початку застосовували монотерапію сульфонілсечовиною. Початковий показник HbA1c становив 8,2 %, 8,4 % та 8,4 % при застосуванні лікарського засобу Оземпік 0,5 мг, лікарського засобу Оземпік 1 мг та плацебо відповідно. Через 30 тижнів показник HbA1c знизився на 1,6 %, 1,5 % при застосуванні лікарського засобу Оземпік 0,5 мг, лікарського засобу Оземпік 1 мг відповідно та збільшився на 0,1 % при застосуванні плацебо.Комбіноване застосування з премікс інсуліном ± один-два ПЦЗП (пероральний цукрознижувальний препарат).У дослідженні SUSTAIN 6 (див. підрозділ «Серцево-судинне захворювання») 867 пацієнтів застосовували премікс інсулін (на початку разом з ПЗЦП або без них). Початковий показник HbA1c становив 8,8 %, 8,9 % та 8,9 % при застосуванні лікарського засобу Оземпік 0,5 мг, лікарського засобу Оземпік 1 мг та плацебо відповідно. Через 30 тижнів показник HbA1c знизився на 1,3 %, 1,8 % та 0,4 % при застосуванні лікарського засобу Оземпік 0,5 мг, лікарського засобу Оземпік 1 мг та плацебо відповідно.Серцево-судинне захворювання.У подвійно сліпому клінічному дослідженні тривалістю 104 тижні (SUSTAIN 6) 3297 пацієнтів з цукровим діабетом 2-го типу з високим серцево-судинним ризиком рандомізували в групи прийому лікарського засобу Оземпік 0,5 мг або Оземпік 1 мг один раз на тиждень або плацебо в доповнення до стандартного лікування протягом наступних 2 років. Загалом 98 % пацієнтів завершили випробування і наприкінці показники життєво важливих функцій були наявні для 99,6 % з них.Популяція у дослідженні розподілилися за віком таким чином: 1598 пацієнтів (48,5 %) віком ≥ 65 років, 321 (9,7 %) – віком ≥ 75 років та 20 (0,6 %) – віком ≥ 85 років. У 2358 пацієнтів функція нирок була нормальною або з порушеннями легкого ступеня, 832 пацієнтів мали порушення функції нирок помірного ступеня і 107 – тяжкого ступеня або кінцеву стадію ниркової недостатності. У популяції був 61 % чоловіків, середній вік яких становив 65 років, а середній ІМТ – 33 кг/м2. Середня тривалість захворювання на цукровий діабет становила 13,9 року.Первинною кінцевою точкою був час від рандомізації до першого виникнення серйозного побічного серцево-судинного явища (MACE): смерть через серцево-судинні причини, нелетальний інфаркт міокарда або нелетальний інсульт.Сумарний показник за складовою первинної кінцевої точки MACE становив 254, включаючи 108 (6,6 %) при застосуванні семаглутиду та 146 (8,9 %) – плацебо. Див. рисунок 4, на якому позначено результати за первинною і вторинними серцево-судинними кінцевими точками. Лікування семаглутидом призвело до зменшення на 26 % ризику настання комбінованої первинної кінцевої точки щодо смерті через серцево-судинні причини, нефатального інфаркту міокарда та нефатального інсульту. Загальна кількість випадків смерті через серцево-судинні причини, нелетального інфаркту міокарда або нелетального інсульту становила 90, 111 та 71 відповідно, включаючи 44 (2,7 %), 47 (2,9 %) та 27 (1,6 %) випадків відповідно при застосуванні семаглутиду (рисунок 4). Зниження ризику в первинній комбінованій точці головним чином було зумовлене зменшенням частоти випадків нелетального інсульту (39 %) та нелетального інфаркту міокарда (26 %) (рисунок 3).Рис. 3. Графік Каплана – Майєра щодо часу до настання першої композитної події: смерть через серцево-судинні причини, нелетальний інфаркт міокарда та нелетальний інсульт (клінічне дослідження SUSTAIN 6).Рис. 4. Форест-діаграма: аналіз часу до настання першої композитної події, її складові та випадки смерті з будь-яких причин (дослідження SUSTAIN 6).Було зареєстровано 158 випадків нефропатії, яку було діагностовано вперше або яка посилилася. Показник відношення шансів [95 % ДІ] в контексті часу до виникнення нефропатії, спричиненої початком стійкої макроальбумінурії (перше виникнення явища стійкої макроальбумінурії, стійкого двократного рівня креатиніну в сироватці крові, потреби у безперервній замісній нирковій терапії та смерті через захворювання нирок), становив 0,64 [0,46; 0,88].Маса тіла.Через рік лікування втрата маси тіла на рівні ≥ 5 % та ≥ 10 % спостерігалася у більшої кількості пацієнтів при застосуванні лікарського засобу Оземпік 0,5 мг (46 % та 13 %) та 1 мг (52–62 % та 21–24 %), ніж при застосуванні активного компаратора ситагліптину (18 % та 3 %) та екзенатиду ER (17 % та 4 %).У дослідженні порівняння з дулаглутидом, що тривало 40 тижнів, втрата маси тіла на рівні ≥ 5 % та ≥ 10 % була досягнута у більшої кількості пацієнтів при застосуванні лікарського засобу Оземпік 0,5 мг (44 % та 14 %), ніж дулаглутиду 0,75 мг (23 % та 3 %), а також при застосуванні лікарського засобу Оземпік 1 мг (до 63 % та 27 %), ніж дулаглутиду 1,5 мг (30 % та 8 %).В ході клінічного випробування SUSTAIN 6 спостерігалося суттєве і стійке зменшення маси тіла від початку лікування до 104 тижня при застосуванні лікарського засобу Оземпік 0,5 мг та 1 мг у порівнянні з плацебо 0,5 мг та 1 мг при доповненні до стандартного лікування (- 3,6 кг та ‑4,9 кг у порівнянні з -0,7 кг та -0,5 кг відповідно).Артеріальний тиск.Спостерігалось значне зниження середнього систолічного артеріального тиску при застосуванні лікарського засобу Оземпік 0,5 мг (3,5‑–5,1 мм рт. ст.) та 1 мг (5,4–7,3 мм рт. ст.) у комбінації з пероральними протидіабетичними лікарськими засобами або з базальним інсуліном. Не було відмічено значущої різниці за показником діастолічного артеріального тиску між лікуванням із застосуванням семаглутиду і препаратів порівняння.Фармакокінетика.У порівнянні з нативним ГПП‑1 семаглутид характеризується подовженим періодом напіввиведення тривалістю 1 тиждень, що забезпечує його можливість введення підшкірно один раз на тиждень. Провідним механізмом такої пролонгованої дії є зв’язування з альбуміном, що призводить до зменшення ниркового кліренсу і захисту від метаболічної деградації. Крім того, семаглутид стабілізується від деградації ферментом DPP-4.Абсорбція.Максимальна концентрація досягається протягом 1–3 днів після введення препарату. Рівноважна концентрація досягається через 4–5 тижнів після застосування препарату за схемою один раз на тиждень. У пацієнтів з цукровим діабетом 2-го типу середня рівноважна концентрація після підшкірного введення 0,5 мг та 1 мг семаглутиду становила приблизно 16 нмоль/л та 30 нмоль/л відповідно. При застосуванні доз 0,5 мг та 1 мг експозиція семаглутиду зростала дозозалежним чином. Схожа експозиція була досягнута при підшкірному введенні семаглутиду в ділянку передньої черевної стінки, стегна або плеча. Абсолютна біодоступність семаглутиду після його підшкірного введення становила 89 %.Розподіл.Середній об’єм розподілу семаглутиду після підшкірного введення у пацієнтів з цукровим діабетом 2-го типу становив приблизно 12,5 л. Семаглутид в значній мірі зв’язувався з альбуміном плазми крові (> 99 %).Метаболізм/біотрансформація.Перед екскрецією семаглутид активно метаболізується шляхом протеолітичного розщеплення пептидної основи білка і наступного бета-окислення жирнокислотного бокового ланцюга. Припускається, що в метаболізмі семаглутиду задіяний фермент нейтральної ендопептидази (НЕП).ВиведенняУ дослідженні із підшкірним веденням одноразової дози семаглутиду, міченого радіоактивним ізотопом, виявлено, що пов’язана із семаглутидом речовина виводиться головним чином із сечею і фекаліями; приблизно 2/3 пов’язаної із семаглутидом речовини виводилося з сечею і приблизно 1/3 – з фекаліями. Приблизно 3 % введеної дози виводилося із сечею у вигляді незміненого семаглутиду. У пацієнтів з цукровим діабетом 2-го типу кліренс семаглутиду становив приблизно 0,05 л/год. При своєму періоді напіввиведення тривалістю приблизно 1 тиждень семаглутид присутній у кровообігу протягом близько 5 тижнів після введення його останньої дози.Особливі групи пацієнтівПацієнти літнього вікуЗ огляду на дані, отримані в ході випробувань фази За за участю пацієнтів віком 20–86 років, вік не впливає на фармакокінетику семаглутиду.Стать, раса та етнічна приналежністьСтать, раса (європеоїдна, негроїдна або монголоїдна) та етнічна приналежність (іспанського або латиноамериканського походження, не іспанського або не латиноамериканського походження) не впливали на фармакокінетику семаглутиду.Маса тіла.Маса тіла впливала на експозицію семаглутиду. Більш висока маса тіла призводить до нижчої експозиції; різниця маси тіла окремих пацієнтів на рівні 20 % призводитиме до майже 16 % різниці в експозиції. Дози семаглутиду 0,5 мг та 1 мг забезпечують достатню системну експозицію при масі тіла в діапазоні 40-198 кг.Порушення функції нирокПорушення функції нирок не впливало клінічно значним чином на фармакокінетику семаглутиду. Це було продемонстровано при введенні однократної дози 0,5 мг семаглутиду у пацієнтів з порушенням функції нирок різного ступеня тяжкості (легкого, помірного, тяжкого та у пацієнтів на діалізі) у порівнянні з пацієнтами з нормальною функцією нирок. Це було також засвідчено даними клінічних випробувань фази За у пацієнтів з цукровим діабетом 2-го типу та з порушенням функції нирок, хоча досвід застосування пацієнтам з термінальною стадією захворювання нирок був обмеженим.Порушення функції печінки.Порушення функції печінки жодним чином не впливало на експозицію семаглутиду. В ході досліджень із введенням однократної дози 0,5 мг семаглутиду оцінювали фармакокінетику семаглутиду у пацієнтів з різним ступенем порушення функції печінки (легкого, помірного, тяжкого) у порівнянні з пацієнтами з нормальною функцією печінки.ДітиДослідження застосування семаглутиду педіатричним пацієнтам не проводилися.Доклінічні дані з безпекиДоклінічні дані, що базуються на дослідженнях з фармакологічної безпеки, токсичності повторних доз та генотоксичності, не виявили жодного ризику для людини.Нелетальні пухлини, які походять з C-клітин щитовидної залози і які спостерігалися у гризунів, належать до ефектів, характерних для класу агоністів рецепторів ГПП‑1. У дослідженні канцерогенності на щурах і мишах тривалістю 2 роки семаглутид при клінічно значних рівнях експозиції спричиняв виникнення C-клітинних пухлин щитовидної залози. Жодні інші пухлини, виникнення яких могло би бути пов’язано з лікуванням, не спостерігалися. Пухлини у гризунів обумовлені негенотоксичним специфічним ГПП-1-рецептор-опосередкованим механізмом, до якого частково чутливі гризуни. Значущість цього механізму для людей достатньо низька, але не може бути повністю виключена.В ході досліджень фертильності у щурів семаглутид не впливав на ефективність спарювання чи на фертильність у самців. У самиць щурів спостерігалося подовження тривалості екстрального циклу і невелике зменшення жовтих тіл (овуляцій) при дозах, що супроводжувалися втратою маси тіла у самиць.У дослідженнях розвитку ембріонів і плодів на щурах семаглутид спричиняв ембріотоксичну дію при експозиції, що була нижчою клінічно важливих рівнів. Семаглутид спричиняв помітне зменшення маси тіла у самиць і зменшення показників виживання і росту ембріонів. У плодах спостерігалися великі скелетні та вісцеральні вади розвитку, включаючи зміни в довгих кістках, ребрах, хребті, кістках хвоста, кров’яних судинах і шлуночках головного мозку. Механістична оцінка засвідчила, що ембріотоксичний ефект включає опосередковане рецепторами ГПП‑1 порушення постачання поживних речовин до ембріона вздовж жовткового мішка у щурів. Через відмінності анатомічної будови жовткового мішка та його функцій у різних видів щурів і через нестачу експресії рецепторів ГПП‑1 у жовтковому мішку у нелюдиноподібних приматів цей механізм вважається маловірогідним для організму людини. Однак можливість безпосереднього впливу семаглутиду на плід виключити не можна.У дослідженнях токсичного впливу препарату на розвиток кролів і яванських макак при клінічно значимих рівнях експозиції спостерігалося збільшення частоти випадків втрати вагітності та деяке підвищення частоти випадків аномалій плода. Такі результати збігалися з помітною втратою маси тіла у самиць, що сягала 16 %. Невідомо, чи пов’язані такі ефекти зі зменшенням споживання самицями їжі внаслідок безпосереднього впливу ГПП‑1.Постнатальний ріст і розвиток оцінювали на ямайських яванських макаках. Дитинчата були дещо меншими при народженні, але їхня маса тіла нормалізувалася в період грудного вигодовування.У молодих щурів семаглутид спричиняв затримку статевого дозрівання як у самців, так і у самиць. Така затримка не впливала ані на фертильність і репродуктивну здатність обох статей, ані на здатність самиць зберігати вагітність.ПоказанняЛікарський засіб Оземпік застосовують при недостатньо контрольованому цукровому діабеті 2-го типу як доповнення до дієти та фізичних вправ:як монотерапію, коли метформін вважається недоцільним препаратом через непереносимість або протипоказання;як доповнення до інших лікарських засобів для лікування цукрового діабету.Інформацію про результати досліджень застосування комбінацій препаратів, впливу на глікемічний контроль та серцево-судинні явища, а також про популяції досліджуваних пацієнтів див. у розділах «Особливості застосування», «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій» та «Фармакодинаміка».ПротипоказанняПідвищена чутливість до діючої речовини або до інших компонентів лікарського засобу (див. розділ «Склад»).Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодіїСемаглутид уповільнює випорожнення шлунка і здатний впливати на швидкість абсорбції пероральних лікарських засобів, що приймаються одночасно. Семаглутид слід застосовувати з обережністю пацієнтам, які отримують пероральні лікарські засоби, що вимагають швидкого всмоктування у шлунково-кишковому тракті.ПарацетамолЗа результатами оцінки фармакокінетики парацетамолу протягом стандартизованого тесту з їжею, семаглутид уповільнює швидкість випорожнення шлунка. Після одночасного застосування парацетамолу із семаглутидом в дозі 1 мг показники AUC0-60хв та Cmax парацетамолу зменшувалися на 27 % та 23 % відповідно. Загальна експозиція парацетамолу (AUC0‑5год) не змінювалася. При одночасному застосуванні парацетамолу із семаглутидом корекція дози не потрібна.Пероральні контрацептивиНе очікується, що семаглутид знижуватиме ефективність пероральних контрацептивів. Так, при одночасному застосуванні з пероральним контрацептивним комбінованим лікарським засобом (етинілестрадіол 0,03 мг/ левоноргестрел 0,15 мг) семаглутид клінічно значуще не впливав на загальну експозицію етинілестрадіолу і левоноргестрелу. Експозиція етинілестрадіолу не порушувалася; експозиція левоноргестрелу збільшувалася на 20 % у рівноважному стані. Cmax жодної з цих речовин не змінювалася.АторвастатинСемаглутид не змінював загальну експозицію аторвастатину після застосування одноразової дози аторвастатину (40 мг). Cmax аторвастатину знижувалася на 38 %. Це було визнано клінічно неважливим.ДигоксинСемаглутид не змінював загальну експозицію або Cmax дигоксину після застосування одноразової дози дигоксину (0,5 мг).МетформінСемаглутид не змінював загальну експозицію або Cmax метформіну після застосування останнього по 500 мг двічі на день протягом 3,5 дня.ВарфаринСемаглутид не змінював загальну експозицію або Cmax R- та S-варфарину після застосування одноразової дози варфарину (25 мг), а параметри фармакодинаміки варфарину, що були виміряні за міжнародним нормалізованим співвідношенням (МНС), не змінювалися клінічно значуще. Однак на початку лікування семаглутидом у пацієнтів, які приймають варфарин або інші похідні кумарину, рекомендовано забезпечити частий контроль МНС.Особливості щодо застосуванняСемаглутид не слід застосовувати пацієнтам з цукровим діабетом 1-го типу або для лікування діабетичного кетоацидозу. Семаглутид не є замінником інсуліну. Повідомлялося про розвиток діабетичного кетоацидозу у інсулінозалежних пацієнтів, які розпочинали лікування агоністом рецепторів ГПП-1 і тому швидко припиняли застосування інсуліну або швидко зменшували його дозу (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).Немає клінічного досвіду лікування пацієнтів із застійною серцевою недостатністю IV класу за класифікацією Нью-Йоркської асоціації кардіологів (NYHA), тому семаглутид не рекомендовано застосовувати цим пацієнтам.Вплив на шлунково-кишковий трактЗастосування агоністів рецепторів ГПП‑1 може супроводжуватися виникненням побічних реакцій з боку шлунково-кишкового тракту. Це потрібно враховувати при лікуванні пацієнтів з порушенням функції нирок, оскільки нудота, блювання і діарея можуть спричинити дегідратацію, що здатна призвести до погіршення функції нирок (див. розділ «Побічні реакції»).Гострий панкреатитСпостерігались випадки гострого панкреатиту при застосуванні агоністів рецепторів ГПП-1.Пацієнтів слід проінформувати про характерні симптоми гострого панкреатиту. При підозрі на панкреатит слід відмінити лікування семаглутидом; якщо панкреатит підтверджений, лікування семаглутидом поновлювати не можна. З обережністю слід застосовувати семаглутид при лікуванні пацієнтів з панкреатитом в анамнезі.ГіпоглікеміяУ пацієнтів, які отримували семаглутид у комплексі із сульфонілсечовиною або інсуліном, може підвищуватись ризик виникнення гіпоглікемії. Ризик гіпоглікемії можна зменшити шляхом зменшення дози сульфонілсечовини або інсуліну на початку лікування семаглутидом (див. розділ «Побічні реакції»).Діабетична ретинопатіяУ пацієнтів з діабетичною ретинопатією, які отримують інсулін і семаглутид, підвищувався ризик розвитку ускладнень діабетичної ретинопатії (див. розділ «Побічні реакції»). Семаглутид необхідно застосовувати з обережністю пацієнтам з діабетичною ретинопатією, які отримують інсулін. За такими пацієнтами слід ретельно спостерігати і лікувати їх згідно з клінічними рекомендаціями. Швидке покращення контролю глюкози було асоційовано з тимчасовим посиленням діабетичної ретинопатії, однак не можна виключати можливість дії інших механізмів.Вміст натріюЦей лікарський засіб містить менше 1 ммоль натрію (23 мг)/дозу, тому лікарський засіб можна вважати таким, що не містить натрію.ВідстежуванняЗ метою покращення відстежування біологічних лікарських засобів назву та номер серії препарату, що вводиться, потрібно чітко записати.Застосування у період вагітності або годування груддю.Жінки репродуктивного вікуЖінкам репродуктивного віку рекомендовано при застосуванні семаглутиду використовувати контрацептиви.ВагітністьДослідження на тваринах продемонстрували наявність репродуктивної токсичності (див. розділ «Доклінічні дані з безпеки»). Дані щодо застосування семаглутиду вагітним жінкам обмежені. Тому не слід застосовувати семаглутид в період вагітності. Якщо пацієнтка планує завагітніти або вагітна, застосування семаглутиду слід припинити. З огляду на тривалий період напіввиведення семаглутиду його застосування слід припинити принаймні за 2 місяці до запланованої вагітності (див. розділ «Фармакокінетика»).Годування груддюПри лактації у щурів семаглутид виділявся з молоком. Оскільки не можна виключити ризик для дитини, яка отримує грудне молоко, не слід застосовувати семаглутид протягом періоду годування груддю.Фертильність.Вплив семаглутиду на фертильність у людей невідомий. Застосування семаглутиду у самців щурів не впливало на фертильність. У самиць щурів спостерігалось подовження естрального циклу і скорочення кількості овуляцій при дозах, що були пов’язані у них з втратою маси тіла (див. розділ «Доклінічні дані з безпеки»).Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.Семаглутид не впливає або майже не впливає на здатність керувати автотранспортом або працювати з іншими механізмами. При його застосуванні у комбінації із сульфонілсечовиною або з інсуліном пацієнтам слід рекомендувати вживати заходів безпеки, щоб уникнути розвитку гіпоглікемії під час керування автотранспортом або роботи з іншими механізмами (див. розділ «Особливості застосування»).Спосіб застосування та дозиДозуванняПочаткова доза становить 0,25 мг семаглутиду 1 раз на тиждень. Через 4 тижні дозу слід збільшити до 0,5 мг 1 раз на тиждень. Для подальшого покращення глікемічного контролю, після застосування дози 0,5 мг 1 раз на тиждень протягом принаймні 4 тижнів дозу можна збільшити до 1 мг 1 раз на тиждень.Доза 0,25 мг семаглутиду не є підтримуючою дозою. Щотижневі дози понад 1 мг не рекомендовані.Коли лікарський засіб Оземпік доповнюється до метформіну та/або тіазолідиндіону чи до інгібітору натрійзалежного котран

Характеристики
Лекарственная форма
Шприц ручка
Международное непатентованное название
Семаглютид
Производитель
Novo nordisk
Страна производитель
Dania
Фармакотерапевтическая группа
Препараты инсулина
Отзывы
0 / 5
средний рейтинг товара
0
0
0
0
0

Нет отзывов о данном товаре, станьте первым, оставьте свой отзыв.

Вопросы и ответы

Нет вопросов о данном товаре, станьте первым и задайте свой вопрос.

Все лекарства на нашем сайте изготовлены и сертифицированы на территории Евросоюза
Все ваши личные данные не будут переданы 3-м лицам и использоваться в дальнейшем
Есть возможность доставлять препараты из стран Евросоюза, поэтому они дешевле, чем в аптеках Украины
Вегови (Семаглутид
15 000 грн.